Новини‎ > ‎

Медична реформа в Україні

опубліковано 22 трав. 2018 р., 23:32 Петринич Оксана Анатоліївна ‎(БДМУ, Чернівці)‎   [ оновлено 22 трав. 2018 р., 23:33 ]
19 жовтня 2017 року Верховна Рада підтримала у другому читанні і в цілому медичну реформу. За законопроект "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення" проголосували 240 народних депутатів. Закон набув чинності 30 січня 2018 року. Розпочався процес автономізації медзакладів – перетворення медичних закладів у комунальні некомерційні підприємства.
Згідно Закону, пацієнти мають знайти собі сімейного лікаря або терапевта чи педіатра для своєї дитини і підписати з ним угоду. У разі переїзду чи незадовільного сприйняття якості медичних послуг людина зможе укласти договір з іншим лікарем. Попередня угода за таких умов автоматично скасовуватиметься. За потреби українці можуть звертатися до фахівців там, де їм це буде зручно, - необхідності відвідувати лікаря за місцем реєстрації чи проживання не буде. Ці послуги будуть безкоштовними - угоди будуть необхідні для того, аби визначати компенсацію для лікарів.
Кабінет Міністрів України встановив базовий тариф на медичні послуги за кожного пацієнта – це 370 грн на рік. З 2019 року цю суму планують збільшити до 450 гривень щорічно. Визначено також коригувальні вікові коефіцієнти залежно від вікових груп.
для пацієнтів віком 18-39 років діятиме коефіцієнт 1; для новонароджених і до 5 років – 4; для дітей віком 6-17 років – 2,2; для людей від 40 до 64 років – 1,2; для старших – 2.
Підвищені коефіцієнти для дітей до 6 років та людей від 64 років прийняті з огляду на те, що ці категорії потребують більше часу та уваги лікаря. Підвищений коефіцієнт 4 для дітей до 5 років має відповідно зберегти педітричну складову на первинній ланці та мотивувати сімейних лікарів займатися дітьми.
Залежно від кількості укладених декларацій і з урахуванням видатків медичного закладу "первинки", кожен медзаклад може прорахувати розмір заробітної плати лікаря.
Завдяки реформі створено Національну службу здоров’я України (НСЗУ), що фактично виконуватиме роль страховика. Конкурс на посаду керівника нового відомства виграв Олег Петренко. Для кожного громадянина з’явиться медична страховка від Служби Здоров'я, забезпечена реальними грошима. З цією страховкою пацієнт зможе піти в будь-який медичний заклад, що має контракт з НСЗУ. Для держави немає ніякої різниці чи це буде комунальний заклад чи приватний — бо приватний бізнес так само є частиною держави. Головне, щоб в ньому якісно надавали медичні послуги.
Гроші на покриття видатків надходитимуть до цієї фінансової організації з державного бюджету. Фактично ті податки, які сплачують громадяни України, і будуть своєрідними "страховими внесками", які підуть на їхнє медичне обслуговування. Якщо раніше держава утримувала медичні заклади, то тепер бюджетні кошти йтимуть на закупівлю у медичних закладів їхніх послуг. Гроші розподілятимуть не за кількістю ліжок в лікарнях, а за кількістю пацієнтів, які звернулися до лікарів. Також нова структура відповідатиме за забезпечення медустанов ліками. Бюджет Національної служби – понад 100 млрд гривень.
Держава платитиме за послуги не лише державним і комунальним, але й приватним медичним закладам. За задумом авторів реформи, це має змусити медичні заклади змагатися за пацієнтів, позбавить необхідності фінансування лікарень, які не мають навантаження, на яке вони розраховані, а також дасть свободу лікарям, що зможуть надавати власні послуги як приватні підприємці.
Передбачається, що до безкоштовних послуг належатимуть невідкладна, первинна та паліативна медична допомога. Це означає, що усі звернення до сімейних лікарів, педіатрів та терапевтів, термінові операції, а також догляд і знеболювання для важко і смертельно хворих залишатимуться безкоштовними. У переліку буде спеціалізована та високоспеціалізована медична допомога, медична реабілітація, медична допомога дітям до 16-ти років, а також породіллям.
Нове відомство оплачуватиме роботу лікарів. Чим більше до лікарні звернулося пацієнтів, тим більше медустанова отримає грошей. Для цього НСЗУ підпише контракт з лікарнями. Це означає, що відомство купуватиме для українців медичні послуги. МОЗ складе тариф на кожну послугу лікарні, і платитиме їй за цим тарифом. Цього року така система оплати здійснюватиметься тільки для лікарів первинної медичної допомоги: терапевтів, сімейних лікарів та педіатрів.
Лікарі не отримуватимуть зарплату за тарифною сіткою. Вона залежатиме від кількості пацієнтів, з якими лікар підписав договір про медобслуговування. При цьому МОЗ встановив ліміт пацієнтів, з якими лікар може підписати договір: терапевт – до 2000 осіб, сімейний лікар – 1,8 тис., педіатр – 900 дітей.
У МОЗ зазначають, що в первинній медицині для пацієнтів безкоштовними залишаться електрокардіограма (ЕКГ) у стані спокою загальний аналіз крові, аналіз крові на глюкозу, на загальний холестерин, загальний аналіз сечі, а також швидкі тести на ВІЛ, вірусний гепатит, сифіліс.
У реформи є план - 3 роки. Цьогоріч зміни відбуватимуться тільки на первинній ланці медичної допомоги (послуги у сімейних лікарів, педіатрів та лікарів загальної практики).
Розрахунки для вторинної та третинної ланки медичної допомоги досі тривають і, згідно очікувань міністерства, на це піде ще близько двох років. Тому поки що вторинна та третинна ланки працюватимуть у старому режимі і лише з 2020 року перейдуть на нові принципи роботи. Після цього пацієнт підписуватиме із медичними закладами угоди, в яких зазначатиметься перелік послуг та ліків, які можна отримати безкоштовно, а обирати лікарню можна буде без урахування місця проживання чи реєстрації. Втім скористатися допомогою спеціалізованого лікаря після запровадження реформи можна буде лише після призначення сімейного лікаря, терапевта чи педіатра. Якщо всупереч рішенню лікаря первинної ланки, пацієнт звернеться до профільного фахівця самостійно, він муситиме самостійно сплатити його послуги. Без додаткових відрахувань.
Попри той факт, що відтепер медичні послуги формально надаватимуться на страховій основі, жодних додаткових відрахувань через це українці не робитимуть.

Матеріал підготував професор кафедри сімейної медицини Семен Білецький