Новини



"Про те, як пацієнти укладатимуть контракти з сімейними лікарями"

опубліковано 27 черв. 2017 р., 10:42 Петринич Оксана Анатоліївна ‎(БДМУ, Чернівці)‎   [ оновлено 26 лип. 2017 р., 07:18 ]

Н/п конференція «Алергопроби у загальнолікарській практиці. Перехід на міжнародну класифікацію хвороб для первинної ланки ICPC-2: у фокусі – діагноз сімейного лікаря».

опубліковано 20 черв. 2017 р., 10:44 Петринич Оксана Анатоліївна ‎(БДМУ, Чернівці)‎   [ оновлено 23 черв. 2017 р., 07:42 ]

20 червня 2017 року
в приміщенні Палацу «Академічний» кафедрою сімейної медицини ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет» (БДМУ) сумісно з Департаментом охорони здоров’я Чернівецької ОДА проведено науково-практичну конференцію громадської організації «Чернівецька обласна Асоціація сімейних лікарів» «Алергопроби у загальнолікарській практиці. Перехід на міжнародну класифікацію хвороб для первинної ланки ICPC-2: у фокусі – діагноз сімейного лікаря».
Розпочалася науково-практична конференція доповіддю доцента кафедри сімейної медицини БДМУ, к.мед.н., доцента Петринич Оксани Анатоліївни «Міжнародна класифікація хвороб для первинної ланки ICPC-2». International Classification of Primary Care, Second edition (ICPC-2) – це система, що дозволяє кодувати причину кожного окремого звернення пацієнта до лікаря. Це єдина система, яка дає змогу класифікувати не лише хвороби, але й симптоми. В основі класифікації лежить візит пацієнта до лікаря. Це базова одиниця обліку роботи сімейного лікаря, яка в ICPC-2 складається з трьох основних частин: причина звернення пацієнта до лікаря, діагноз, дії (що необхідно зробити у конкретній ситуації).
У доповіді Коваль Галини Данилівни, д.мед.н., доцента, обласного позаштатного фахівця Департаменту охорони здоров’я Чернівецької ОДА зі спеціальності «Імунологія», доцента кафедри клінічної імунології, алергології та ендокринології БДМУ було висвітлено питання алергопроб у практиці сімейного лікаря згідно з Уніфікованим клінічним протоколом та адаптованою клінічною настановою, заснованою на доказах «Медикаментозна алергія, включаючи анафілаксію» (Наказ МОЗ України від 30.12.2015 № 916 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при медикаментозній алергії, включаючи анафілаксію»).
Про артеріальну гіпертензію з увагою на органопротекцію розповіла Ілащук Тетяна Олександрівна, д.мед.н., професор, завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб БДМУ.
Проблемі хронічного панкреатиту була присвячена доповідь доцента Патратій Марини Володимирівни, к.мед.н., доцента кафедри внутрішньої медицини з курсом інфекційних хвороб БДМУ.
Родзинкою науково-практичної конференції, на яку з цікавістю очікували сімейні лікарі, стало пряме включення за допомогою Skype-зв’язку з в.о. міністра охорони здоров’я України Уляною Супрун, яка висвітлила основні питання щодо реформи охорони здоров’я України, які повинен знати сімейний лікар. Як показали запитання та дискусія після доповіді, попит на дану інформацію зараз є дуже затребуваним. Формат зустрічі сподобався учасникам обох сторін та обов’язково продовжуватиметься у майбутньому.


ЗМІ про захід:

Інтерв'ю доцента кафедри сімейної медицини О.А.Петринич для газети "Погляд"

опубліковано 17 черв. 2017 р., 01:03 Петринич Оксана Анатоліївна ‎(БДМУ, Чернівці)‎   [ оновлено 17 черв. 2017 р., 01:03 ]


Професор С.В. Білецький у передачі "La noi, în Bucovina" (15.06.2017 р.) на телеканалі "Буковина"

опубліковано 15 черв. 2017 р., 00:50 Петринич Оксана Анатоліївна ‎(БДМУ, Чернівці)‎   [ оновлено 18 черв. 2017 р., 23:24 ]


Науково-практична конференція з міжнародною участю «Первинна медична допомога в Україні: кращі практики сімейної медицини»

опубліковано 12 черв. 2017 р., 01:28 Петринич Оксана Анатоліївна ‎(БДМУ, Чернівці)‎   [ оновлено 12 черв. 2017 р., 09:40 ]

7-8 червня 2017 року у м. Києві відбулася науково-практична конференція з міжнародною участю «Первинна медична допомога в Україні: кращі практики сімейної медицини», організована Українською асоціацією сімейної медицини за підтримки МОЗ України, МФ «Відродження», Бюро ВООЗ в Україні, яку відвідали науковці, викладачі, головні позаштатні спеціалісти зі спеціальності «загальна практика-сімейна медицина» (ЗПСМ), головні лікарі та заступники Центрів первинної медичної допомоги, лікарі-практики первинної медичної допомоги (ПМД) та медичні сестри ЗПСМ.
Чернівецька область була представлена делегацією у складі: завідувача кафедри сімейної для медицини ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет» (БДМУ), д.мед.н., професора Лариси Петрівни Сидорчук, доцента кафедри сімейної медицини к.мед.н., доцента Оксани Анатоліївни Петринич, заступника начальника управління – начальника відділу організації лікувально-профілактичної роботи та охорони здоров’я дітей і матерів управління організації та розвитку лікувально-профілактичної допомоги населенню Чернівецької ОДА Любові Григорівни Крикливець, головних лікарів ЦПМСД, їх заступників, лікарів та медичних сестер за фахом «загальна практика-сімейна медицина».
Впродовж двох днів роботи конференції у слухачів була нагода ознайомитися з кращими практиками первинної медичної допомоги, системою якості надання ПМД, індикаторами якості та ефективності, у т.ч. у світлі міжнародного досвіду, питанями взаємодії закладів ПМД з громадами, клінічними аспектами в роботі сімейного лікаря.

ЗМІ про захід:

Анонс науково-практичної конференції Асоціації сімейних лікарів

опубліковано 12 черв. 2017 р., 00:35 Петринич Оксана Анатоліївна ‎(БДМУ, Чернівці)‎   [ оновлено 12 черв. 2017 р., 00:37 ]

Правління ГО "Чернівецька обласна Асоціація сімейних лікарів" повідомляє, що 20 червня 2017 року в приміщенні Палацу "Академічний" Буковинського державного медичного університету по вул. Шіллера, 11 (на розі вулиць Л.Українки та Шіллера) о 10 годині відбудеться науково-практична конференція «Алергопроби у загальнолікарській практиці. Перехід на міжнародну класифікацію хвороб для первинної ланки ICPC-2: у фокусі - діагноз сімейного лікаря».

Порядок денний:
1. Вітальні слова:

- Сидорчук Лариса Петрівна, д.мед.н., професор, завідувач кафедри сімейної медицини Вищого державного навчального закладу України «Буковинський державний медичний університет».
- Крикливець Любов Григорівна, заступник начальника управління – начальник відділу організації лікувально-профілактичної роботи та охорони здоров’я дітей і матерів управління організації та розвитку лікувально-профілактичної допомоги населенню Департаменту ОЗ Чернівецької ОДА.
2. Реформа охорони здоров’я України: що повинен знати сімейний лікар, головні зміни в системі.
Уляна Супрун, в.о. міністра охорони здоров’я України.
3. Перехід на міжнародну класифікацію хвороб для первинної ланки ICPC-2: у фокусі - діагноз сімейного лікаря.
Петринич Оксана Анатоліївна, доцент кафедри сімейної медицини Вищого державного навчального закладу України «Буковинський державний медичний університет», к.мед.н., доцент.
4. Алергопроби у практиці сімейного лікаря. Уніфікований клінічний протокол та адаптована клінічна настанова, заснована на доказах "Медикаментозна алергія, включаючи анафілаксію" (Наказ МОЗ України від 30.12.2015 № 916 "Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при медикаментозній алергії, включаючи анафілаксію").
Коваль Галина Данилівна, д.мед.н., доцент, обласний позаштатний фахівець Департаменту охорони здоров’я Чернівецької ОДА зі спеціальності «Імунологія», доцент кафедри клінічної імунології, алергології та ендокринології Вищого державного навчального закладу України «Буковинський державний медичний університет».
5. Гострий коронарний синдром: алгоритм дій сімейного лікаря при наданні медичної допомоги. Адаптована клінічна настанова, заснована на доказах (Наказ МОЗ України від 02.07.2014 № 455 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при гострому коронарному синдромі»). 
Ілащук Тетяна Олександрівна, д.мед.н., професор, завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб Вищого державного навчального закладу України «Буковинський державний медичний університет».
6. Хронічний панкреатит. Уніфікований клінічний протокол первинної, екстреної, вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги та медичної реабілітації «Хронічний панкреатит» (Наказ МОЗ України від 10.09.2014 № 638 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при хронічному панкреатиті»).
Патратій Марина Володимирівна, к.мед.н., доцент кафедри внутрішньої медицини з курсом інфекційних хвороб Вищого державного навчального закладу України «Буковинський державний медичний університет», доцент.
7. Медикаментозні гастропатії.
Сидорчук Лариса Петрівна, д.мед.н., професор, завідувач кафедри сімейної медицини Вищого державного навчального закладу України «Буковинський державний медичний університет».
8. Різне.

З повагою, 
Президент ГО "Чернівецька обласна Асоціація сімейних лікарів" 
д.мед.н., професор Л.П. Сидорчук

Доцент кафедри сімейної медицини Л.В. Мельничук у програмі "Акценти" на радіо "Буковина"

опубліковано 9 черв. 2017 р., 01:50 Петринич Оксана Анатоліївна ‎(БДМУ, Чернівці)‎   [ оновлено 9 черв. 2017 р., 01:50 ]

Доцент БДМУ на тренінгу для тренерів щодо впровадження Міжнародної класифікації ІСРС-2

опубліковано 27 трав. 2017 р., 02:56 Петринич Оксана Анатоліївна ‎(БДМУ, Чернівці)‎   [ оновлено 1 черв. 2017 р., 01:35 ]

24-25 травня 2017 року у м. Києві Міністерством охорони здоров'я України спільно з World Health Organization Ukraine та Швейцарською агенцією розвитку та співробітництва проведено тренінг для тренерів щодо впровадження Міжнародної класифікації ІСРС-2 (International Classification of Primary Care, Second edition) в Україні. Чернівецьку область на тренінгу представляла доцент кафедри сімейної медицини, к.мед.н., доцент Оксана Петринич.
Більше 50 сімейних лікарів з усіх регіонів України опановували нову класифікацію, вчилися кодувати причини звернень пацієнтів, розглядаючи конкретні клінічні випадки та мали змогу на практиці використати ІСРС-2 за допомогою симуляційної навчальної онлайн-програми.

Класифікацію ІСРС-2 розробила Всесвітня організація сімейних лікарів (World Organization of National Colleges, Academies and Academic Associations of General Practitioners/Family Physicians – WONCA), яка об’єднує понад 500 тис. сімейних лікарів зі всього світу.
Успішне повне або часткове впровадження системи Міжнародної класифікації ПМД пройшло у 40 країнах світу. На сьогодні близько 250 тис. сімейних лікарів використовують у своїй практиці ІСРС-2.
ICPC-2 – це система, що дозволяє кодувати причину кожного окремого звернення пацієнта до лікаря. Це єдина система, яка дає змогу класифікувати не лише хвороби, але й симптоми. В основі класифікації лежить візит пацієнта до лікаря. Це базова одиниця обліку роботи сімейного лікаря, яка в ICPC-2 складається з трьох основних частин:
1. Причина звернення пацієнта до лікаря (найчастіше це певні скарги, консультації щодо підтримки здоров’я чи оцінка результатів аналізів).
2. Діагноз (як бачить проблему сімейний лікар).
3. Дії (що необхідно зробити у конкретній ситуації).




























ЗМІ про захід:

Викладач БДМУ серед учасників щорічного Чернівецького напівмарафону CrossHill

опубліковано 27 трав. 2017 р., 02:47 Петринич Оксана Анатоліївна ‎(БДМУ, Чернівці)‎   [ оновлено 29 трав. 2017 р., 07:12 ]

21 травня 2017 року у Чернівцях відбувся традиційний напівмарафон CrossHill. Серед учасників змагання були як представники України, так і іноземці. У цих змаганнях, вже третій рік поспіль, взяв участь доцент кафедри сімейної медицини, к.мед.н., доцент Сергій Іващук, який здолав дистанцію в 10 км. Традиційно, серед колег по бігу був ще один лікар – Євген Микитинський. Приємно, що серед учасників змагань CrossHill були і студенти БДМУ.
Постійна фізична активність, участь у змаганнях, а перед цим було 6 миль у «Забігу заради миру», є найкращою агітацією лікаря і викладача ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет» за здоровий спосіб життя.


 

ЗМІ про захід:










За сімейним лікарем майбутнє системи охорони здоров'я

опубліковано 15 трав. 2017 р., 00:45 Петринич Оксана Анатоліївна ‎(БДМУ, Чернівці)‎   [ оновлено 15 трав. 2017 р., 00:46 ]

За останні декілька десятиліть в структурі амбулаторно-поліклінічної ланки пріоритетного розвитку набувала спеціалізована медична допомога, що певною мірою стримувало розвиток первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД), особливо на рівні організації роботи дільничного терапевта. Внаслідок цього поступово відбувалася передача до компетенції інших спеціалістів багатьох оздоровчих, профілактичних, лікувально-діагностичних функцій та лікувальних маніпуляцій, які складають його базову підготовку, належать до об'єму первинної лікарської допомоги. Внаслідок цього поступово скоротився об'єм медичної допомоги, що надається населенню дільничним терапевтом, певною мірою зменшилась його відповідальність за здоров'я пацієнта.
З досвіду розвинених країн відомо, що більше 80 % проблем зі здоров’ям людини можна вирішувати на первинному рівні охорони здоров’я. Відомо також, що реальна профілактика захворювань і пропагування здорового способу життя за невеликих витрат дозволяють економити значні суми на лікуванні. При цьому варто вказати на принципову різницю між первинною і вторинною ланками мережі охорони здоров’я. Вторинна ланка отримує фінансування залежно від кількості пролікованих пацієнтів. Тобто, чим більше люди хворіють, тим більше фінансування отримує вторинний рівень. Існує «зацікавленість» у зростанні захворюваності. Звідси і вислови на зразок: «Немає здорових людей, є недообстежені».
Фінансування первинної ланки в різних країнах світу намагаються організувати таким чином, щоб заклади отримували кошти за прикріплене населення (подушне фінансування) і чим більше буде хворих, тим більше коштів цей заклад втратить (кошти «йдуть» за пацієнтом в стаціонар). Це сприяє створювати мотивацію для впровадження реальної профілактики і здорового способу життя. Саме тому розвиток ПМСД став для багатьох країн виходом із кризової ситуації. Такий підхід був підтриманий і в головному стратегічному документі «Здоров’я для всіх у ХХІ столітті», який визначив розвиток ПМСД на принципах сімейної медицини одним із важливих завдань для європейських країн.
Одна з основних вимог, на якій акцентує увагу ВООЗ – це фізична доступність медичної допомоги населенню. Відповідно з засадами «Європейської політики з досягнення здоров'я на XXI століття», на рівні ПМСД державою повинна бути забезпечена безперервність медичної опіки. Це означає надання лікувально-діагностичної допомоги пацієнту у будь-який час, включаючи нічний та святкові дні, а також забезпечення нагляду за пацієнтами, які виписались із стаціонарів для продовження лікування за місцем проживання. Передбачається також надання невідкладної медичної допомоги хворим у тяжкому стані. Всім цим вимогам відповідає концепція надання медичної допомоги на засадах сімейної медицини, яка для будь-якого пацієнта та членів його сім'ї є фізично доступною, безперервною та невідкладною. Про це свідчить досвід цивілізованих країн світу.

Головні принципи сімейної медицини:
довготривалість і безперервність спостереження;
багатопрофільність первинної медичної допомоги;
відношення до сім'ї, як до одиниці медичного обслуговування;
превентивність, як основа діяльності сімейного лікаря;
економічна ефективність і доцільність допомоги;
координація медичної допомоги;
відповідальність пацієнта, членів його сім'ї і суспільства за збереження і покращення здоров'я

Сімейний лікар та сімейна медсестра відіграють роль захисників інтересів пацієнта, інтеграторів медичного «сервісу» незалежно від місця, де здійснюється цей процес – в медичному закладі чи вдома. Довготривалість обслуговування забезпечується як самим лікарем, так і його колегами – вузькими спеціалістами. Безперервність спостереження істотно покращує показники виявлення психологічних проблем пацієнта, певною мірою знижує потребу в невиправданих додаткових послугах щодо лабораторних та інструментальних методів обстеження і, як наслідок, сприяє зменшенню вартості медичних послуг. Сімейні лікарі і медичні сестри постійно стежать за станом здоров'я членів сім'ї, визначають фактори ризику, спадковість, умови життя та праці, вчать наданню першої медичної допомоги і догляду за хворими членами сім'ї (введення інсуліну, масаж, невідкладна долікарська допомога тощо).
Профілактична спрямованість – важливий принцип сімейної медицини. Прогнозування ризику розвитку окремих захворювань, доклінічна їх діагностика, своєчасність інформування пацієнта, а також прийняття профілактичних заходів – найважливіші складові елементи щоденної роботи сімейного лікаря і медичної сестри. Тільки у сімейного лікаря є умотивована потреба по-справжньому займатися профілактикою в процесі повсякденної роботи із своїми пацієнтами і членами їх сімей. Пояснюється це не тільки тим, що сімейний лікар краще за вузькоспеціалізованих колег знає своїх пацієнтів і шкідливі для здоров'я обставини їх життя, але й тим, що тільки сімейний лікар безпосередньо зацікавлений у зниженні захворюваності прикріпленого населення. Пацієнти, які постійно звертаються до лікаря загальної практики, вчасно проходять медогляди, роблять щеплення і отримують консультації щодо здорового способу життя. Відповідно завдяки вчасно проведеним превентивним заходам пацієнтам доводиться рідше звертатися за екстреною допомогою. Сімейні лікарі частіше виявляють на ранніх стадіях рак молочної залози, рак товстої кишки, рак шийки матки та меланому.
Сімейний лікар частіше за інших спеціалістів має використовувати раціональну як з медичної, так і з економічної точки зору обґрунтовану тактику щодо необхідних лабораторних та інструментальних методів дослідження та рекомендувати необхідність застосування спеціалізованих технологій лікування. Інтеграція нових знань і вмінь у постійний процес надання медичної допомоги людині від народження до завершення її життєвого шляху підвищує якість сімейної медичної практики. При цьому пацієнти виграють від більш цілісного підходу до їх здоров'я і ширших можливостей щодо отримання своєчасної адекватної допомоги. Сімейний лікар зацікавлений у наданні якісних послуг, бо його пацієнт може обрати іншого сімейного лікаря, а за пацієнтом згідно з новою системою оплати «підуть» і гроші сімейного лікаря.
Якщо підвищити кількість сімейних лікарів на 1 особу (на 10 тис. населення), то це також впливає на зниження смертності. Так, у США ще у 1963 р. вперше було проведено таке дослідження. Через 8 років після того, як вони збільшили кількість сімейних лікарів, смертність знизилася на 6–8 %. У США в штатах, де більше лікарів загальної практики (сімейних лікарів, терапевтів, педіатрів), нижчий рівень смертності від серцевих хвороб, раку та нижча дитяча смертність. При цьому, як показує інше дослідження, нижча смертність пов’язана саме з більшою кількістю сімейних лікарів, тоді як кількість терапевтів та педіатрів не впливає на рівень смертності. Особливо вагомо первинна медична допомога знижує смертність у сільських районах: у сільських районах із більшою кількістю лікарів загальної практики смертність менша на 2 %, на 4 % менша смертність від серцевих захворювань та на 3 % – від раку. У Британії кожен додатковий сімейний лікар на 10000 населення зменшує смертність на 6 %.
Наступний парадокс полягає у тому, що кількість отриманих консультацій не є запорукою і гарантом більш якісного та ефективного лікування. З кожним додатковим обстеженням зростає кількість лікарських помилок: 1 лікар у США припускає в середньому 22 % помилок, а 4 лікарі – 49-50%. Підвищення частоти побічної дії лікарських засобів пов’язане частково з великою кількістю медичних засобів, призначених консультантами, часто сильнодіючих. Тому практика залучення багатьох консультантів, а також самонаправлення до вузьких спеціалістів може негативно позначитися на стані здоров’я людини.
Державі більш вигідно витрачати кошти на навчання, на матеріально-технічне забезпечення та кадрове забезпечення первинної ланки, яка по суті є фундаментом сімейної медицини. Результати дослідження провідних країн свідчать, що там, де лікар обслуговує 2 тис. пацієнтів і отримує за це високу зарплату, значно зменшуються витрати на охорону здоров’я в цілому.


1-10 of 156